Суть справи опосередковано стосується статті 10 Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини (свободи слова), оскільки основним питанням було вирішення порушення статті 9 (свобода релігії) та статті 11 (право на об’єднання організації).

 Заявник (релігійна община) була зареєстрована згідно законодавства Російської Федерації у 1994 році. Проте у жовтні 1997 року набрав чинності новий Закон „Про свободу релігії та релігійних об’єднань”, який висував вимоги щодо перереєстрації релігійних організацій в управліннях юстиції із приведенням статутів у відповідність до нового законодавчого акта.

Проте після подання документів до управління юстиції релігійна община отримала дев’ять відмов щодо перереєстрації  аж доки термін перереєстрації, встановлений законом, не завершився.

Також продовжувався судовий розгляд справи, проте судові рішення управління юстиції не виконувало, знову повертаючи документи, зазначаючи різні причини невідповідності статуту закону або не мотивуючи повернення жодним чином.

У 2000 році введено Закон „Про єдину реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, після подання документів організація отримала статус юридичної особи.

Проте питання із документами в управлінні юстиції залишилося відкритим.

Заявники вважають порушеною статтю 10 Європейської конвенції про захист прав та свобод людини (свобода слова), оскільки вони намагалися зареєструвати засіб масової інформації. Проте Міністерство преси, теле-радіо та медіа зв’язку відмовило у реєстрації газети „Релігія, Закон та Свобода” через відсутність реєстрації в управлінні юстиції. 

Європейський Суд з прав людини встановив порушення Європейської конвенції про захист прав та свобод людини, зобов’язав уряд Росії зареєструвати організацію, сплатити відшкодування у сумі 10 тис Євро немайнових збитків та 15 тис. витрат.

Переклад Тетяни Яцків,

Інститут розвитку інформаційного права

http://www.mediapravo.info/articles/2007/04/06/71.html