Свобода слова, доступ до інформації і статус журналістів >

Календар подій

Посібник з проведення журналістських розслідувань складається з 8 розділів та додатків, які розкривають механізми проведення розслідувань, схеми їх проведення, надають практичні поради, наводять приклади щодо особливостей роботи з джерелами інформації, а також містять інформацію щодо етичних та законодавчих норм, що регулюють роботу розслідувачів. Особливістю даного посібника є використання багатьох прикладів вітчизняних журналістських розслідувань. Цей посібник рекомендовано для журналістів та студентів факультетів журналістики.

Детальнiше 

Центр міжнародної підтримки медіа (Center for International Media Assistance (CIMA) оприлюднив новий звіт на тему: "Медіа і закон: огляд правових питань і викликів". Автором звіту є Пітер Нурлендер –– юрист, який спеціалізується на захисті медіа і прав людини, директор ГО "Ініціатива правовий захист медіа". У звіті розглядаються різні види законів, які впливають на медіа та пояснюється, як вони застосовуються в багатьох країнах для контролю над діяльністю випусків новин та інформацією, яку вони пропонують.

Детальнiше 

Центр міжнародної підтримки медіа (Center for International Media Assistance (CIMA) оприлюднив новий звіт: "Незалежні медіа у вигнанні". Автором звіту є Білл Рістоу – професійний журналіст і тренер з міжнародної журналістики.

Детальнiше 

Євпаторійський центр регіонального розвитку підготував аналітичний звіт “Кримські ЗМІ. Мова ворожнечі”. Дослідження було проведено за підтримки програми “Посилення впливу громадянського суспільства” Міжнародного фонду “Відродження”.

Детальнiше 

Ресурсний центр Dart Center for Journalism&Trauma опублікував звіт присвячений висвітленню трагічних подій.

Детальнiше 

Центр міжнародної підтримки медіа (Center for International Media Assistance (CIMA) представив новий звіт на тему "Фінансування свободи слова: сприйняття і реальність в умовах мінливого оточення". Автором звіту є Анна Нельсон – досвідчений журналіст, медіа консультант і тренер.

Детальнiше 

Центр міжнародної підтримки медіа (Center for International Media Assistance (CIMA) оприлюднив новий звіт на тему: "Реєстрація репортерів: як ліцензування журналіста загрожує незалежним медіа". Автором звіту є Стівен Стрессер – доцент Вищої Школи Журналістики Нью-Йоркського Університету.

Детальнiше 

Центр міжнародної підтримки медіа (Center for International Media Assistance (CIMA) представив новий звіт на тему: "Між двох вогнів: журналістика Центральної та Східної Європи на роздоріжжі", написаний Еленою Хьюм – професійною журналісткою і міжнародним медіа аналітиком і консультантом.

Детальнiше 

Центр міжнародної підтримки медіа (Center for International Media Assistance (CIMA) випустив новий звіт "Соціальні медіа в арабському світі: шлях до повстання 2011". Автором дослідження є Джефрі Геннем – незалежний медіа консультант, адвокат, професійний журналіст із досвідом роботи на Близькому Сході.

Детальнiше 

Українські журналісти в день свого професійного свята, 6 червня 2011 року, не святкували, а наполегливо працювали. Канал ТВі організував телемарафон "Повний доступ", що підсумував знакові події у медіасвіті за останні роки і продовжив тему НЕакції журналістів під "Межигір'ям".

Детальнiше 

Цей навчальний матеріал є частиною роздаткових матеріалів Regional Investigative Journalism School in Public Finance, перша сесія якої відбулася у місті Баку (Азербайджан) 14-16 квітня 2011 року, у якій серед п’яти українських журналістів-розслідувальників брали участь двоє випускників Школи професійної журналістики «Нова Україна» Ярослав Гребенюк та Володимир Гребьонкін. Матеріал люб’язно наданий організаторами RIJSPF.

Детальнiше 

Ця презентація є частиною роздаткових матеріалів Regional Investigative Journalism School in Public Finance, перша сесія якої відбулася у місті Баку (Азербайджан) 14-16 квітня 2011 року, у якій серед п’яти українських журналістів-розслідувальників брали участь двоє випускників Школи професійної журналістики "Нова Україна" Ярослав Гребенюк та Володимир Гребьонкін. Матеріал люб’язно наданий організаторами RIJSPF.

Детальнiше 

Ця презентація є частиною роздаткових матеріалів Regional Investigative Journalism School in Public Finance, перша сесія якої відбулася у місті Баку (Азербайджан) 14-16 квітня 2011 року, у якій серед п’яти українських журналістів-розслідувальників брали участь двоє випускників Школи професійної журналістики "Нова Україна" Ярослав Гребенюк та Володимир Гребьонкін. Матеріал люб’язно наданий організаторами RIJSPF.

Детальнiше 

Цей навчальний матеріал є частиною роздаткових матеріалів Regional Investigative Journalism School in Public Finance, перша сесія якої відбулася у місті Баку (Азербайджан) 14-16 квітня 2011 року, у якій серед п’яти українських журналістів-розслідувальників брали участь двоє випускників Школи професійної журналістики "Нова Україна" Ярослав Гребенюк та Володимир Гребьонкін. Матеріал люб’язно наданий організаторами RIJSPF.

Детальнiше 

Центр міжнародної підтримки медіа (Center for International Media Assistance (CIMA) представив новий звіт на тему: "Хабар за репортаж: підкуп журналістів в усьому світі". Автором звіту є Білл Рістоу – журналіст і тренер з міжнародної журналістики в Сіетлі.

Детальнiше 

Кількість порушень стандартів інформаційної журналістики у новинах загальнонаціональних українських телеканалів протягом 23 серпня - 18 вересня зросла у порівнянні з попереднім звітним періодом і має тенденцію до подальшого зростання.

Детальнiше 

За гарною українською традицією, напередодні чергових виборів Верховна Рада оперативно приймає поправки до відповідного закону. А на запитання про Виборчий кодекс депутати традиційно кажуть: "Не встигли".

Детальнiше 

Стан свободи слова в Україні журналісти оцінили на 4,3 бали за 10-бальною шкалою. Таким є результати опитування Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва", представлені на круглому столі "10 років після смерті Георгія Гонгадзе: чи виборола Україна свободу слова?".

Детальнiше 

Британські правозахисники "ARTICLE 19" та IMS (Міжнародна підтримка ЗМІ) закликали депутатів Верховної Ради запровадити суспільне мовлення, унеможливити напади на журналістів та політичний тиск та проголосувати за закон про доступ до суспільно важливої інформації. Дві громадські організації направили спільного листа до українського парламенту. Про це повідомляє IFEX.

Детальнiше 

Головною подією місяця стало зникнення харківського журналіста Василя Климентьєва. Його пошуки наразі залишаються безрезультатними. Було ухвалене рішення у ще одній резонансній справі - Київський апеляційний адміністративний суд позбавив телекомпанії ТВІ і «5 канал» ліцензій на мовлення на низці частот в регіонах. Рішення було винесене на користь медіа-холдингу УНТК, власником якого є голова СБУ Валерій Хорошковський. З'явилися новини і у справі Гонгадзе – головний обвинувачений у справі Гонгадзе – екс-генерал міліції Олексій Пукач назвав замовника вбивства журналіста. Ним, за його свідченням є покійний міністр МВС Юрій Кравченко. Ця звістка стала розчаруванням для родини Гонгадзе, які переконані, що головні замовники живі і можуть уникнути покарання.

Детальнiше 

Влада повинна зрозуміти, що "перемога" над двома незалежними каналами, здобута на догоду інтересам Хорошковського, запустить механізм знищення режиму. А мовникам слід поступитись намірами отримати великий частотний ресурс "на шару".

Детальнiше 

Протягом 26 липня - 21 серпня 2010 року кількість порушень стандартів інформаційної журналістики у новинах всеукраїнських телеканалів зросла у порівнянні із попереднім місяцем. Зокрема, виявлено 523 матеріали із ознаками порушень, що можуть свідчити про замовний характер, тоді як у попередній чотирьохтижневий звітний період їх було 385.

Детальнiше 

Канали продовжують вести дві основних лінії – позитив про владу і негатив про будь-яку опозицію владі. Узагальнюючий моніторинг за липень 2010 року.

Детальнiше 

Східноукраїнський центр громадських ініціатив випустив книгу «Право на доступ до інформації з питань містобудування: практичний посібник». У посібнику розглянуто законодавчі та практичні аспекти реалізації права на інформацію щодо забудови територій у населених пунктах.

Детальнiше 

Останній політичний сезон приніс Україні чимало новацій, водночас, цей сезон чітко довів наскільки слабкими виявилися здобутки останніх п'яти років у сфері демократії, прав та свобод. Відкат відбувається там, де зміни ще недавно здавалися незворотними - свобода зібрань, свобода слова та преси. І хоча влада публічно продовжує повторювати про свою відданість ідеям демократії, реальність вперто каже про те, що в Україну повертається практика цензури. Система цензури.

Детальнiше 

Правозахисники застерігають, що новий закон "Про захист персональних даних" офіційно скасує свободу слова і свободу доступу до інформації.

Детальнiше 

Чи не єдиним неприємним мессиджем, який різав вуха нової української влади під час досить компліментарного для офіційного Києва візиту держсекретаря США, стали заяви Хіларі Клінтон про підтримку громадянського суспільства і дотримання прав і свобод українців. Про увагу Заходу до свободи слова і зборів посланець президента Обами говорив в різних аудиторіях — на зустрічі з президентом Януковічем і із студентами, з журналістами і своїм колегою — міністром закордонних справ Костянтином Грищенко. Ще жорсткіше ця вимога прозвучала наступного дня в Кракові на саміті "Співтовариства демократій", учасники якого обговорювали недопустимість згортання свобод в Україні і зафіксували цю позицію в спеціальній резолюції.

Детальнiше 

Сьогодні одниим з найвпливовіших в Україні видань, що регулярно публікує журналістські розслідування, є, як не дивно, не друковане медіа, а інтернет-ресурс "Українська правда". Втім, це досить логічно, якщо згадати, що засновником "УП" був сам Георгій Гонгадзе, який справедливо вважав, що в інтернеті буде легше уникати цензури. Розслідування "Української правди" мають широкий спектр. Це може бути публікація інсайдерської інформації, яка проливає світло на ті чи інші політичні чи економічні події. Це може бути також увага до дрібних деталей, які, тим не менше, вказують на масштабні неафішовані тенденції.

Детальнiше 

Ще одне непряме свідчення цензури на телеканалі "1+1". Побиття міліціонерами фотокора тижневика "Фокус" в Запоріжжі. Такими були найрезонансніші випадки конфліктів ЗМІ і влади на початку липня 2010 року.

Детальнiше 

"Війна" державних силових структур з пресою - це перший симптом авторитаризму. Українські силовики й далі вважають журналістів ворожим організмом, а інциденти за участі преси трактують на власну користь.

Детальнiше 

24 червня 2010 року Президент України підписав Закон України №2297- VI "Про захист персональних даних" (надалі - "Закон про захист персональних даних"), прийнятий Верховною Радою України 1 червня 2010 року.

Детальнiше 

У посібнику на конкретних прикладах розглянуто весь спектр типових журналістських помилок, пов’язаних із гендерними аспектами і вельми поширеними у практиці вітчизняних мас-медіа. Посібник буде корисним як для студентів, які тільки-но почали вивчати журналістику, так і для досвідчених журналістів-практиків, передусім із друкованих видань і Інтернет-ЗМІ

Детальнiше 

Заяви журналістів з каналів «1+1» та СТБ збурили медійну громадськість та змусили представників влади реагувати. Але не до кінця залишається зрозумілим, що ж власне відбувається на всеукраїнських телеканалах, на скільки це законно і що робити в ситуації, яка склалася. Пропонуємо короткий юридичний аналіз ситуації.

Детальнiше 

З початку цього року в українському парламенті з’явилася низка законодавчих ініціатив, які по суті мають на меті суттєво зменшити присутність української мови в телерадіоефірі та в кінотеатрах. Окремо можна відзначити досить курйозний законопроект щодо заборони діяльності екстрасенсів, знахарів, ворожок, хіромантів та послуг з пророцтва майбутнього. Також, слід звернути увагу на останню суперечливу ініціативу повернення кримінальної відповідальності за наклеп.

Детальнiше 

Сьогодні я на боці і тих, хто підписав відкриті листи, і тих, хто як Оля Червакова, виступає за більш продумані акції. У кожного свій шлях.

Детальнiше 

Боротьба журналістів з цензурою має шанси на успіх. Якщо ми не станемо ставати на граблі і не втопимо загальну справу в з'ясуванні стосунків.

Детальнiше 

Як змусити владу і власників відмовитись від співпраці в тому форматі, який передбачає втручання в редакційну політику і порушення професійних стандартів журналістики.

Детальнiше 

Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі 30 квітня 2010 року оприлюднила проект етичного кодексу журналіста, розроблений і затверджений комісією 11 березня 2010 року.

Детальнiше 

Не так давно, наприкінці "помаранчевого періоду", посол однієї західної країни на приватному обіді запитав декількох експертів про ситуацію зі свободою слова в Україні, сформулювавши питання таким чином: чи можна це порівняти з Росією? У відповідь він почув: ситуації дуже подібні, відмінність мінімальна. Суть була в наступному: в Росії є суспільство, яке нормально сприймає цензуру, в Росії є журналісти, які не готові боротися проти цензури, і там є влада, яка хоче і застосовує цензуру.

Детальнiше 

Міністерство внутрішніх справ 23 березня видало наказ №88 «Про вдосконалення взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації», який встановив вимоги до працівників міліції щодо сприяння роботі журналістів та захисту їхніх прав. Водночас у ЗМІ було опубліковано лише невеликий витяг кількох пунктів з наказу, оскільки МВС позначило його документом «внутрішнього користування».

Детальнiше 

"Джинсою" (джинса - наголос на останній склад) журналісти називають проплачений матеріал або умисно приховану рекламу. Отже, це сленгове слівце, яке має ходження серед працівників пера насамперед в Росії і Україні. Але дещо знати про нього не завадить кожному читачеві і глядачеві. Адже ми стикаємося з цим щодня. Походження самого терміну достеменно невідоме; стаття з російської Вікіпедії припускає, що назву джинсі дав український оператор мобільного зв’язку, який активно просував свій продукт – пакет Jeans, послуговуючись в тому числі засобами прихованої реклами.

Детальнiше 

Позитивний офіціоз, відсутність експертних коментарів, критичних зауважень та незручної правди про владу – новий формат підсумкових телетижневиків

Детальнiше 

Нерідко при викладі матеріалу журналіст припускається деяких помилок, зокрема, починає ускладнювати свою розповідь, не намагається зробити матеріал зрозумілим для реципієнта, що є порушенням стандарту доступності (чи простоти) подачі інформації.

Детальнiше 

В матеріалі наведений аналіз стану свободи слова в Україні, виконаний НСЖУ на основі статистичних данних за 2007 - 2009 рік зібраних та наданних Інститутом масової інформації.
Переглянути файл 

Голова Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький напередодні Нового року провів підсумкову нараду з представниками регіональних комісій, на якій було визначено основні досягнення та пріоритети розвитку Національної комісії на 2010-й та подальші роки, окреслених як десять основних завдань, десять заповідей її розвитку. Зокрема було відзначено: Національній комісії вдалося розгорнути у суспільстві загальну дискусію про мораль та духовні цінності людини і таким чином досягти відкритого діалогу з суспільством, результатом якого повинно стати створення системи саморегуляції інформаційної сфери, налагодження належної співпраці між державними інституціями та суб’єктами медіа-ринку.

Детальнiше 

Книга "Регулювання та саморегулювання ЗМІ на пострадянському просторі" складається з матеріалів з медіа права. Видання вийшло у світ при підтримці Бюро ЮНЕСКО.

Детальнiше 

На прохання координаційної групи кампанії проти встановлення цензури у ЗМІ та мистецтві докторант та викладач права Університету Дубліну Костянтин Дегтярьов зробив аналіз та підготував короткий коментар до закону України "Про захист суспільної моралі". На думку експерта, зазначений закон не відповідає стандартам "якості закону", які містяться в рішеннях Європейського Суду з Прав Людини. Норми закону "не дають чітких рекомендацій, створюють підґрунтя для втручання у здійснення права на вільне самовираження і тому не відповідають вимогам, яки Європейський Суд висуває до правового закону", вважає Костянтин Дегтярьов.

Детальнiше 

Національна спілка журналістів України глибоко стривожена тим, що політична ситуація у державі, ускладнена гострими протиріччями між Президентом і Прем’єр-міністром, розв’язала руки олігархам і чиновникам для наступу на свободу слова, права журналістів.

Детальнiше 

Процеси, що відбуваються на медіа ринку роблять все менш ефективним продаж реклами і все більше вимагають від редакції продажу впливу. І редакції шукають такі механізми, часто самі цього не помічаючи.

Детальнiше 

Те, що відбувається у російсько-українському медіа-просторі нерідко можна назвати без перебільшень інформаційною війною. При чому, не із застосуванням точечної зброї, а обстрілу по майданам. Аполегети унікальної самостійності України звинувачують Росію у всіх смертних гріхах: Голодоморі, сталінських репресіях, намірах економічної експансії, чи поділити навпіл незалежну державу, чи, у найгіршому випадку, просто відібрати Крим. Їх російські, не менш радикальні, опоненти у відповідь заявляють, що Україна - держава, що не відбулася, її політики - бездарні, економіка без допомоги Москви - зруйнується.

Детальнiше 

Недавня дискусія довкола "широкої коаліції" та проекту Конституції, опублікованого у "Дзеркалі тижня", актуалізувала тему свободи слова. Очевидно, що під тиском президентських виборів вона не втратить актуальності. І не тільки тому, що будь-які вибори асоціюються з медіаманіпуляціями, політичною джинсою й іншими інформаційними неприємностями, і навіть не через скандальну 34-ту статтю про дезінформацію у нереалізованому проекті Основного Закону.

Детальнiше 

Медійно-політичний ландшафт Луганщини: залежність без політиків, оплачений баланс думок і казус Грицишина.

Детальнiше 

М. Волошин у 1919 році написав таку фразу: "Коли досягається свобода слова - свобода думки закінчується". Зараз багато хто знову заговорив про свободу слова, змінилася лише тональність: тоді це була форма відчаю, сьогодні - ситості. Свободою слова закривають рот при слабких намаганнях присікти ідіотизм чи гнусність; свободу слова викидають як флаг при капітуляції переконань; свободу слова використовують як загальне позначення для інформації, проплаченої в визначеною метою. Дивлячись на різні негарні явища, санкціоновані свободою слова, починаєш думати про саму цінність сумнівної можливості сказати все, що приходить в голову, обнародувати будь-яку думку. В будь-якому випадку, хочеться побажати тим представникам ліберальних поглядів, хто занадто сильно і нерозбірливо виступає за свободу слова, більше поважати слово і більше поважати свободу.

Детальнiше 

Кілька думок про нове вікопомне рішення Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі щодо акредитації преси.

Детальнiше 

Процес розвитку сучасної журналістики в Україні доволі своєрідний у порівнянні зі ЗМІ Європи чи США. Після доби «темників» у нас з’явилась свобода слова, якою ми лише вчимося користуватися. Вже зараз можна виокремити три доволі небезпечні тенденції в політичній журналістиці: недотримання професійних стандартів журналістами, поява джинси та перехід провідних або відомих журналістів з лав четвертої влади до списків кандидатів у народні депутати або помічників політичних партій чи блоків.

Детальнiше 

Артикул 19 закликає український Парламент прийняти прогресивний закон "Про доступ до публічної інформації". Задля цієї мети Артикул 19 проаналізував вже існуючий український законопроект "Про доступ до публічної інформації" і схвально ставиться до рішення українського уряду ініціювати прийняття закону "Про доступ до публічної інформації" і вважає, що запропонований законопроект цілком відповідає міжнародним стандартам.

Детальнiше 

Переглянути файл 

Журналісти виконують свої професійні обов’язки, володіючи переважно тими ж правами, які належать всім без винятку, зокрема, правом на свободу слова та правом на доступ до інформації. Одне з не багатьох унікальних прав, що мають журналісти та не мають інші громадяни, – це право зберігати в таємниці ім’я особи, яка надала інформацію. Його називають правом на захист журналістських джерел чи правом на таємницю журналістських джерел.

Детальнiше 

А як інакше назвати нинішній пострадянський інформаційний простір та діяльність більшості медійників? Оскільки дивна справа: і держава, і бізнес, і партії, і громадяни однаково незадоволені газетами, радіо, телебаченням. Яка причина?

Детальнiше 

Право людини та журналіста на одержання й поширення інформації гарантується низкою міжнародних нормативно-правових актів - Загальною декларацією ООН прав людини; Європейською Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод; Міжнародним пактом про громадянські і політичні права; Окінавською хартією глобального інформаційного суспільства; Орхуською Конвенцію про доступ до інформації тощо; та вітчизняним законодавством - статтею 34 Конституції України, Цивільним кодексом України, Законами України "Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", "Про інформаційні агентства" та іншими.

Детальнiше 

"Медіа-майстерня" Академії Української Преси пропонує увазі журналістів посібник із написання статей на економічну тематику.
Переглянути файл 

Опубліковано у Nieman Reports в рамках програми "Стипендії для журналістів фонда Німана, Гарвардський Університет".

Детальнiше 

І "якісну інформацію в нові медіа". Такими можуть бути "гасла цього часу" для українських професійних та відповідальних журналістів.

Детальнiше 

Дещо про глобальні тенденції розвитку засобів масової інформації.

Детальнiше 

Як юридична категорія таке право вперше виникло в Сполучених Штатах Америки у 1928 році, коли суддя Верховного суду Л. Брандейс офіційно заявив про наявність в Конституції США "права бути залишеним в спокої".

Детальнiше 

Чи має право орган влади відмовляти у задоволенні інформаційного запиту на підставі того, що дані опубліковані деінде?

Детальнiше 

Переглянути файл 

Робота парламенту відновлена, нібито тимчасово, і поки триває розгляд законопроектів про подолання кризи, фінансування позачергових виборів, спікеріада, парламент наповнюється новими проектами законів, у тому числі медійного спрямування. Вони мають небагато шансів потрапити на розгляд у сесійну залу, але й мінімальними ці шанси також назвати не можна. Крім того з допомогою цих законопроектів можна оцінити тенденції змін медіазаконодавства.

Детальнiше 

Висвітлення засобами масової інформації судових процесів регламентується чинним матеріальним та процесуальним законодавством: Цивільним кодексом України (далі – ЦК України), Цивільним процесуальним кодексом України (далі – ЦПК України), Господарським процесуальним кодексом України (далі – ГПК України), Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС України) та Кримінально-процесуальним кодексом України (далі – КПК України). Відповідно до ст. 302 ЦК України фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.

Детальнiше 

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” відкритість судових рішень забезпечується такими способами: 1.Проголошенням судового рішення в залі судового засідання; 2.Забезпеченням доступу до матеріалів справи та наданням копії рішення; 3. Оприлюдненням судових рішень у мережі Інтернет; 4.Публікацією текстів судових рішень у друкованих виданнях.

Детальнiше 

У 1972 році Боб Вудворд і Карл Бернстайн, журналісти американського видання Washington Post, отримали завдання розібратися із нічним інцидентом у Уотергейті, де знаходилася штаб-квартира Національного комітету Демократичної партії. Журналісти і не підозрювали, що це завдання стане початком серйозного і небезпечного журналістського розслідування. Серія репортажів про справу Уотергейт, які викривали махінації представників апарату президента Ніксона, змусили подати у відставку деяких чиновників вищого ешелону. Розслідування тривало 2 роки. В той же час Вудфорд зустрічався із таємним джерелом, відомим як Глубоке Горло. Від нього журналіст отримував секретну інформацію про правопорушення і махінації Ніксона. Президент пішов у відставку у 1974 році. Тільки у 2005 році суспільство дізналося, що Глубоке Горло - це співробітник ФБР Марк Фелт. Він сам зізнався пресі у своїй причетності до журналістських репортажів та 2 книг, які вийшли незабаром після відставки Ніксона.

Детальнiше 

Для 85,4% громадян України телебачення лишається головним джерелом інформації про суспільно-політичне життя країни. Це випливає з даних всеукраїнського дослідження "ЗМІ та свобода слова", яке проводилось Інститутом Горшеніна з 20 жовтня по 3 листопада у рамках програми соціологічних досліджень 2008 року "Проект країни".

Детальнiше 

Вашій увазі пропонується переклад посібника, зроблений Інститутом Медіа Права. Посібник розробленого міжнародною організацією "Артикль 19".

Детальнiше 

Інститут Масової Інформації опублікував низку досліджень, що стосуються тематики "джинси", та кількості "джинсових матеріалів" у ЗМІ. Дослідження проводиться у різних регіонах України.

Детальнiше 

Експрес-курс

Детальнiше 

Демократичні країни, які втручаються у конфлікти на чужих територіях, такі як США і Ізраїль, втрачають з кожним роком місця в Індексі свободи слова. Їх відтісняють інші держави, такі як країни Африки чи Карибського басейну, де з кожним роком все більше гарантується свобода ЗМІ.

Детальнiше 

В українському суспільстві часом лунають думки, що з корупцією боротися неможливо. Кажуть, вона закладена у менталітеті, а європейська правосвідомість – давній спадок Римської імперії – для нас не характерна. Мовляв, ми така собі Азія, де корупція являє собою історичну традицію, як, наприклад, жорстка корпоративна культура в Японії. Справді, останнім часом подібного значно більше, ніж відмінного. Читайте далі про ситуацію в азійських країнах і про те, як там намагаються з цими проблемами боротися.

Детальнiше 

Вашій увазі пропонується книга редактора відділу "Суспільство" газети "Известия" Олександра Колесниченка "Прикладна журналістика", що опублікована на російському медійному сайті "МедиаПедиа". Книга присвячена техніці написання новин, коментарів, репортажів та інших жанрів прикладної журналістики. Також в ній висвітлюються такі теми як кар’єра журналіста, психологія журналістської роботи, управління редакцією тощо.

Детальнiше 

Інтерв’ю як журналістський жанр передбачає запитання журналіста та відповіді особи – це загальновідомо і зрозуміло. Але з правової точки зору термін "інтерв’ю" викликає плутанину. У 2001 році було викладено у новій редакції Закон України "Про авторське право та суміжні права", який визначив, що інтерв’ю є співавторством. А співавтори мають погоджувати текст інтерв’ю‚ визначати, де і коли його опублікувати‚ а також розділити гонорар.

Детальнiше 

25 вересня 2008 року Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформації має розглянути законопроект №2644 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", внесений народним депутатом України Олександром Фельдманом (фракція БЮТ).

Детальнiше 

У своїй роботі журналісти користуються різними джерелами інформації - чим більше джерел, тим якіснішим є журналістський матеріал. Листи – до редакції, до органів влади і високопосадовців, а також приватні - посідають важливе місце серед інформаційних джерел, і нерідко саме вони є тією ниточкою, потягнувши за яку, фаховий журналіст може розплутати клубки зловживань та пролити світло на суспільно значущу інформацію, яку намагаються приховати.

Детальнiше 

З 2003 року українське законодавство містить термін «суспільно значуща інформація», тобто така, яка є «предметом громадського інтересу». Цей термін згадано двічі: в частині 11 статті 30 Закону України «Про інформацію» та в частині 3 статті 47-1 того ж Закону, причому у зв’язку з можливим поширенням конфіденційної інформації без згоди її власника.

Детальнiше 

Посібник з проведення журналістських розслідувань складається з 8 розділів та додатків, які розкривають механізми проведення розслідувань, схеми їх проведення, надають практичні поради, наводять приклади щодо особливостей роботи з джерелами інформації, а також містять інформацію щодо етичних та законодавчих норм, що регулюють роботу розслідувачів. Особливістю даного посібника є використання багатьох прикладів вітчизняних журналістських розслідувань.

Детальнiше 

Вашій увазі представлений аналіз стану із забезпечення права на доступ до інформації в Україні. Мета дослідження полягала не лише в констатації загальної ситуації з доступом до інформації в державі, а й побачити стан забезпечення "прав людини" в динаміці. Дослідження та моніторинг проводилось за результатами відповідей органів влади на інформаційні запити. Видання підготовлено Харківською правозахисною групою за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Детальнiше 

Поняття інформація є часто вживаним як у процесі звичайного правозастосування у ЗМІ, так і при розгляді судових спорів за участю засобів масової інформації та журналістів. Законодавче визначення інформації поступово змінюється і цей процес може тривати ще доволі довго.

Детальнiше 

Типові правила акредитації працівників засобів масової інформації та незалежних журналістів при органі влади розроблено Національною комісією з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президентові України та Інститутом масової інформації відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Детальнiше 

Вітчизняна журналістика стає лише частиною піар-технологій та шоу-бізнесу. Її громадянська місія розмита та "знешкоджена".

Детальнiше 

Дослідження проведено в рамках Проекту "Сприяння створенню та лобіювання запровадження ефективних правових механізмів забезпечення доступу до публічної інформації" що реалізується Центром політико-правових реформ за підтримки Проекту MSI "Гідна Україна".

Детальнiше 

Спільна Робоча група у складі представників від Української Асоціації Видавців Періодичної Преси та від Незалежної Медіа-Профспілки України у рамках проекту за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні та міжнародної неурядової організації "Міжнародна підтримка ЗМІ", що фінансується урядом Королівства Данії, після проведення 1-ої робочої зустрічі керівництва двох НУО щодо намірів про співробітництво (16.01.2008 р.), після проведення консультацій, експертного аналізу та двох спеціальних засідань для переговорів у м. Києві (28.02.08р. та 06.03.08р.), розробила і пропонує до запровадження у повсякденній діяльності редакцій Рекомендації по нормуванню праці та кваліфікаційних вимогах у галузі друкованих ЗМІ.

Детальнiше 

Цей матеріал підготовлено для відділу з питань засобів масової інформації Ради Європи на прохання українських органів влади. Матеріал складається з трьох частин: 1. Вступу, в якому висвітлено європейські принципи щодо законодавства та політики, які стосуються прозорості взаємин власності у сфері мас-медіа; 2. Аналізу того, в якій мірі такі європейські принципи є обов`язковими для України; 3. Загальної оцінки законопроекту, включно з рекомендаціями та докладними коментарями щодо окремих його положень.

Детальнiше 

Міністерство юстиції розробило проект Концепції проекту Закону України «Про доступ до публічної інформації», яка розіслана для схвалення в органи влади та виставлена для громадського обговорення до 10 березня 2008 року.

Детальнiше 

У збірник увійшли доповіді з конференцій "ЗМІ проти тероризму та екстремізму", проведених ЦСЕД "Діаматік" у Києві, Донецьку, Сімферополі та Рибачому, а також дискусії з послами США, Нідерландів та представниками НАТО в Україні.

Детальнiше 

Міжнародні стандарти забезпечення свободи слова (збірник публікацій міжнародної організації "АРТИКЛЬ-19"). Містить ряд документів підготовлених під егідою міжнародної організації "Артикиль 19. Всесвітня кампанія за свободу слова", яких викладаються основні міжнародно визнані принципи у сфері свободи слова та інформації.

Детальнiше 

Вашій увазі пропонується дослідження, в якому представлені результати регіонального моніторингу десяти областей України, який тривав упродовж року після парламентських виборів 2006 р. Інформацію подано за чотирма тематичними блоками, одним з яких є засоби масової інформації.

Детальнiше 

Проектом вносяться зміни до законів «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформаційні агентства», «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», «Про телебачення і радіомовлення».

Детальнiше 

Асоціацією медіа-юристів Львівщини за підтримки МФ "Відродження" проведено два дослідження "Визначення рівня правової обізнаності журналістів у сфері трудових прав" та "Cамоорганізація та створення професійних організацій як механізм захисту прав журналістів".

Детальнiше 

Написати ідеальний закон неможливо, оскільки не можливо передбачити всі життєві ситуації, але два проекти закону дають більше шансів написати досконалий закон, адже істина народжується в суперечці. А журналістам варто готуватися «відшліфовувати» практику застосування нового інформаційного законодавства, бо хороший закон – лише початок справи. Не менш важливе його належне виконання чиновниками.

Детальнiше 

Шостого лютого набув чинності Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки».

Детальнiше 

В Україні правове регулювання відносин щодо поширення недостовірної інформації за останні два десятиліття зазнало значної еволюції.

Детальнiше 

Практично кожен із профільних законів, що регулює діяльність певного виду засобів масової інформації, містить спеціальні положення, які визначають випадки звільнення засобу масової інформації та його працівників від відповідальності за поширення недостовірної інформації.

Детальнiше 

Упродовж листопада 2006 –“ лютого 2007 Незалежна медіа-профспілка України проводила дослідження у рамках проекту «Ефективний контроль за роботою органів держвлади на місцях –“ місцевим ЗМІ та журналістам України», підтриманого Міжнародним фондом «Відродження».

Детальнiше 

Після того, як в 2001 році в Україні зникла кримінальна відповідальність за наклеп, справи про поширення недостовірної інформації (реальне або гадане) розглядають фактично тільки у порядку цивільного судочинства. Специфіка діяльності засобів масової інформації спричинила виникнення низки особливостей їх юридичної відповідальності за поширення недостовірної інформації. Адже поширення інформації це не стільки право ЗМІ, скільки їх основна функція, яку більшість журналістів розглядають як власний обов’язок.

Детальнiше 

Що чекає на українських журналістів 23 січня – у день продовження слухання по суті справи по вбивству Георгія Гонгадзе?

Детальнiше 

Наводимо юридичне роз’яснення щодо захисту економічних і соціальних інтересів найманих працівників (окремих категорій найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів через проведення страйку.

Детальнiше 

Збірка статей та інтерв`ю, що вийшли в інтернет-виданні "Телекритики" і були присвячені журналістській революції, яка розпочалася 28 жовтня 2004 року, передуючи революції "помаранчевій". Читачі збірки також дізнаються і про деякі наслідки журналістської революції для розвитку медіа: зміни в змісті телеефіру, корпоративна дискусія медійників про люстрацію, системний процес прийняття ЗМІ різної форми власності публічно задекларованої редакційної політики тощо.

Детальнiше 

Детальнiше 

Міжнародні принципи журналістської етики прийняті на IV Консультативній зустрічі міжнародних і регіональних професійних журналістських організацій у 1983 році у Празі.

Детальнiше